Не лякай нас, добрий гноме

За вікном мороз і вітер
На лежанці спить маля
На столі між фарб і літер
Гномик тихо розмовля

Каже він, що десь за морем
Є густий чагар, чи ліс
Там гніздяться Кривда з Горем,
Там панує Босик-Біс
 
“Звідтіля то мором віє,
То гадюччям лізе лжа,
То в копальнях злого Вія
Зметиковують ножа,

Щоб послати через простір
Крізь невидимі стежки
Посланця.Аби в корості
Нам приніс лихі книжки

Та розрізав відьмам пути,
Розтриножив їх коней...
Що ж робити, як-то бути
в час урочий темний цей..."

*

Не лякай нас, гноме добрий
Ми – бувалі горобці
Ми спимо, наш сон хворобрий
Бережуть Святі Отці...

© Валентин Лученко


Рецензии
Дякую Вам! Читати рідною дуже втішно.
Казочка, але не лише для маляток.

Олеся Янгол   14.01.2010 23:06     Заявить о нарушении
Щиро дякую, Пані Олесю!

Валентин Лученко   15.01.2010 11:32   Заявить о нарушении