Метаморфози замовляннь
так і лишається непоясненим, незрозумілим, непотрібним у вжитковому розумінні і необхідним у духовно-фактичному - так званим ”чистим” мистецтвом? Для автора цих рядків один з критеріїв* можна визначити, як відчуття божествености. Божествености ідеї, процесу, образу. Не йдеться про культурно конкретизовану реліґійність, а скоріше про внутрішню потребу такого відчуття у спілкуванні з мистецтвом як творцеві, так і реципієнтові творчости.
Концептуальне мистецтво може бути не менш ”чистим ”. Проте воно незаслужено присвоїло благоговіння мас. Деяка безсердечність останнього,та інтелектуальна механістичність заслуговують на визнання іншого ґатунку. Трюкацтво, як окрема галузь є також вартісною. Визначну роль трюкатства в становленні цивілізації зазначав К.Ґ.Юнґ. (абож середньовічні карнавали з образами Раблеанських блазнів, чи азійські скоморохи – суть подолання містичного страху насміханням).Зовнішня подібність до наповненої змістом містерії викликають відповідне сприйняття. Насправді ж інформативність даного явища є вторинною.Умовно можна казати лише про прочитування (підсвідоме сприйняття) формальної подібности до ритуалу- на чому і спекулює митець свідомо, або ні.
• Поезія – є наділена магією ритуалу, молитви і заклинання, Вона містична, і має бути здійснена лише як містичне переживання. Проза – радше описова, у своїй билино-міфічній формі, набирає деякі риси поетичності. Але мета її описова, інформативна.
• Проза може бути поетичною, відтак магічною, молитовною. Навпаки, коли поезія, стає описово- пояснювальною, то її форма залишається, набуваючи первісної ужиткової суті, а саме передачі інформації від оповідача і слухача, від покоління до покоління, у зручній для запям’ятовавання формі, подекуди навідь застосовуючи справжню поетичну образність чи метафоричнисть, проте виключно ужитково.
Свидетельство о публикации №210030301104
Ирина Гончарова 04.03.2010 15:37 Заявить о нарушении