Метаморфози замовляннь

Чи можливі якісь критерії, а радше критерій правдивости мистецтва. Напевно досить вірогідним методом могло би бути визначення рушійних засад творця, ризикуючи спричинитися до образи митця і ”пояснити” непоясненне, хоча для більшості сучасників засади ці досить прозорі. Та всеж коли твОрення
так і лишається непоясненим, незрозумілим, непотрібним у вжитковому розумінні і необхідним у духовно-фактичному - так званим ”чистим”  мистецтвом? Для автора цих рядків один з критеріїв* можна визначити, як відчуття божествености. Божествености ідеї, процесу, образу. Не йдеться про культурно конкретизовану реліґійність, а скоріше про внутрішню потребу  такого відчуття у спілкуванні з мистецтвом як творцеві, так і реципієнтові творчости.
Концептуальне мистецтво може бути не менш ”чистим ”. Проте воно незаслужено присвоїло благоговіння мас. Деяка безсердечність останнього,та інтелектуальна механістичність заслуговують на визнання іншого ґатунку. Трюкацтво, як окрема галузь є також вартісною. Визначну роль трюкатства в становленні цивілізації зазначав К.Ґ.Юнґ. (абож середньовічні карнавали з образами Раблеанських блазнів, чи азійські скоморохи – суть подолання містичного страху насміханням).Зовнішня подібність до наповненої змістом містерії викликають відповідне сприйняття. Насправді ж інформативність даного явища є вторинною.Умовно можна казати лише про прочитування (підсвідоме сприйняття) формальної подібности до ритуалу- на чому і спекулює митець свідомо, або ні.
• Поезія – є наділена магією ритуалу, молитви і заклинання, Вона містична, і має бути здійснена лише як містичне переживання. Проза – радше описова,  у своїй билино-міфічній формі, набирає деякі риси поетичності. Але мета її описова, інформативна.
• Проза може бути поетичною, відтак магічною, молитовною.  Навпаки, коли поезія, стає описово- пояснювальною, то її форма залишається, набуваючи первісної ужиткової суті, а саме передачі інформації від оповідача і слухача, від покоління до покоління, у зручній для запям’ятовавання формі, подекуди навідь застосовуючи справжню поетичну образність чи метафоричнисть, проте виключно ужитково.