Немного из Павла Глазового 18

ЯЗЫК БЕЗ КОСТЕЙ   
Доктор даму осмотрел.  — Сядьте здесь, прошу. 
Я в историю болезни кое-что впишу. 
— А мне можно, - та спросила - шоколадный торт? 
В Крым хочу, какой, скажите, лучший там курорт? 
А  скажите, после меда можно виноград?
После сыра допустимо выпить лимонад?
Как вы смотрите – для сала нужен чесночок?
Доктор просит:  — Покажите мне ваш язычок.
Рот открыла и застыла дама с языком
И сидит себе спокойно и к тому ж молчком.
Даме скучно, и тоскливо, тяжело молчать. 
Врач все пишет. Ну... не станет же она мычать... 
Доктор записи закончил. Говорит:  — Ну, все...
—  Дама крутит головою, ручками трясет. 
— Нет, уму непостижимо! Ваш осмотр крут! 
Вы язык обозревали двадцать пять минут.
 — Не считал я, - молвил доктор — Может,  двадцать пять. 
Только, если тараторят, не могу писать...


ЯЗИЧОК БЕЗ КІСТОЧОК
Лікар даму обдивився. — Сядьте тут, прошу.
Я в історію хвороби дещо запишу.
— А мені,— питає дама,— можна їсти торт?
А який у нас найкращий у Криму курорт?
А чи можна після меду їсти виноград?
А чи можна після сиру пити лямонад?
А чи можна їсти з салом молодий часник? —
Лікар просить:
— Сядьте ближче. Покажіть язик.—
Дама висунула з рота кінчик язика
І сидить собі спокійна й лагідна така.
Дамі нудно, та не може розігнать нудьгу.
Лікар пише, пише, пише. Дама — ні гу-гу.
Закінчив писати лікар. — Ну,— говорить,— все...—
Дама крутить головою, ручками трясе.
— Це уму непостижимо, просто жах один!
Ви язик мій оглядали двадцять п'ять хвилин.
— Не лічив я,— каже лікар.— Може, й двадцять п'ять.
Але я писать не можу, коли торохтять.