Лина Костенко. Письмо

Перевод с украинского

На одном из малых полустанков я поезда жду
спозаранку. Примостилась на лавке сбоку, не совали чтоб нос
сороки. Въедлив привкус сизого дыма – паровоз
выдыхает клубами. Неумытые сумерки прячутся за расхристанными дверями.
Где-то лязг и скрежет, пыхтенье – железной дороги шум...
На колене бумага, смятенье - я встревоженные стихи пишу. Словно прозу –
не разбивая, не рифмуя, мешая стили, любопытным чтоб
показалось, будто строки льются стихийно.
И совсем это близко от правды. Иная форма того же смысла. Адресованные
людям стихи – в них настежь и сердце, и мысли.

***
Лист

На одному з малих полустанків я чекаю поїзда
зранку.Влаштувалась в кутку на лаві, щоб мене не
знайшли цікаві. Протяг має в'їдливий присмак паровозного
сизого диму. і стоїть неумитий присмерк за розхитаними дверима.
Десь там брязкіт і скреготіння, залізничний
постійний шум...
Я поклала папір на коліно, я стривожені
вірші пишу. Наче прозу пишу - без розбивки на рядків
розмаїті пласти, щоб здавалось на перший
погляд, що пишу я звичайні листи.
Власне, це недалеко від правди.
Інша форма - той самий зміст.Адресовані
людям вірші - найщиріший у світі лист.