Перший жмуток 3

Іван ФРАНКО

Перший жмуток 3

Не боюсь я ні Бога, ні біса,
Маю серця гіпотеку чисту;
Не боюсь я й вовка із ліса,
Хоч не маю стрілецького хисту.

Не боюсь я царів-держилюдів,
Хоч у них є солдати й гармати;
Не боюсь я людських пересудів,
Що потраплять і душу порвати.

Навіть гнів твій, дівчино-зірничко,
Не лякає мене ні крихітки:
Я люблю те рум"янеє личко
І розіскрені очі-красітки.

Лиш коли на те личко чудове
Ляже хмарою жалісна туга,
І болюще дрожання нервове
Ті усточка зціпить, як шаруга,

І докір десь у горлі пропаде,
І в знесиллі опустяться руки,
І благає підмоги, поради
Прошибаючий погляд розпуки,

От тоді моє серце стискає,
Мов кліщами, холодна тривога:
Біль німий мене більше лякає,
Ніж всі громи й злих сил перемога.


Рецензии
Це куточок хати Івана Франка, де він відпочивав.

Олеся Янгол   26.05.2010 10:44     Заявить о нарушении
В такому куточку гарно відпочивати, споглядаючи чудові розписи на посуді і різьбу по дереву.

Ирина Мадрига   26.05.2010 11:03   Заявить о нарушении