Іван ФРАНКО
Перший жмуток 4
За що, красовице, я так тебе люблю,
Що серце тріпаєсь в грудях несамовито,
Коли проходиш ти повз мене гордовито?
За що я тужу так, і мучусь, і терплю?
Чи за той гордий хід, за ту красу твою,
За те таємне щось, що тліє полу скрито
В очах твоїх і шепче: «Тут сповито
Живую душу в пелену тісну»?
Часом причується, що та душа живая
Квилить, пручається, - тоді глибокий сум
Без твого відома лице твоє вкриває.
Тоді б я душу дав за тебе. Та в ту ж мить
З очей твоїх мигне злий насміх, гордість, глум,
І відвертаюсь я, і біль в душі щемить.
Перший жмуток 4
© Copyright: Украинская География Сайта, 2010
Свидетельство о публикации №210052501133
Свидетельство о публикации №210052501133
Рецензии
А ось тут його ліжко. Всі речи справжні. Збереглися з тих часів.
Олеся Янгол 26.05.2010 10:47 • Заявить о нарушении
Олеся Янгол 26.05.2010 10:47 • Заявить о нарушении
Це точнісінько такий інтер"єр, як у моєї міжгірської бабусі. І нині такі можна ще знайти, однак це вже велика рідкість, здебільшого музейна.
Ирина Мадрига 26.05.2010 11:05 Заявить о нарушении
Ирина Мадрига 26.05.2010 11:05 Заявить о нарушении