Зненацька постане літо гаряче
І день для нас витче новий із проміння,
Ріка Голуба підморгне нам неначе,
І блисне весло і човен на плині.
І зелень лозиння до нас зашепоче,
І листячка нам піднесе верболіз,
І весь час під весло – “іще!” нам белькоче,
Вода запашна, і висвічує скрізь.
А потім святим Гурам Пепшу вклонившись
ти ввічливо, люба, навкруг роздивившись,
Побачиш на хмарі рожевій –
Пливає наш Сандомеж блаженний.
* * *
A kiedy b;dzie lato i gor;co,
Z promieni si; nam dzie; utka,
Rzeka niebieska mrugnie drwi;co,
I b;y;nie wios;o i ;;dka.
;ozy zielone zaszeleszcz;,
Wierzbina listki poda,
I wci;; pod wios;o - jeszcze i jeszcze -
Podbiegnie pachn;ca woda.
A potem mi;ym G;rom Pieprzowym
Uprzejmie si; uk;onisz,
Patrz, mi;a, oto na chmurze r;;owej
Podp;ywa nasz Sandomierz.
Iз Ярослава Iвашкевича. Зненацька постане лiто...
© Copyright: Ирина Гончарова, 2010
Свидетельство о публикации №210082601046
Свидетельство о публикации №210082601046
Рецензии