Iз Ярослава Iвашкевича. Знов заплави, знов поля

І знов заплави, і знов поля,
І знов колоси як фонтани,
В пухнастих дивних садах земля,
Яблуні у пусі начебто панни.

Яр рамена свої випрямляє,
Квіти на тканині на рукавах.
А над тим яром коноплянка
Оспівує якісь там свої діла.

І все складається наче до тону,
Повне обіцянок і молитов,
Ніби погожий голос клаксона.
До червневого ранку Сандомеж готов.

---------------------------------------------

* * *

I znowu ;;gi, znowu pola,
I znowu k;osy jak fontanny,
Puszyste dawne sady w dole,
Jab;onie w puchach niby panny.

W;w;z ramiona swe wyci;ga,
Kwiatami tkane ma r;kawy.
A nad w;wozem makol;gwa
Opiewa jakie; swoje sprawy.

I wszystko sk;ada si; do tonu,
Pe;ne obietnic i pacierza,
Niby pogodny g;os klaksonu
W czerwcowe rano w Sandomierzu.


Рецензии