Ярослав Iвашкевич. Поштова карета

                Панні Лолi Рошчижевській

Здається мені, у цій кареті давлять криноліни!
Провінція балагульська! Стара Украйно! Моя ж
Ти поетична земле! І ми вже знаємо: у вояж
Вже скоро рушить Герсилька разом із Єфросинею.

Удавлені в бердичівських шнурівках диво-вуса,
Стрункі сидять молоденькі дві особи.
Із здивуванням в очах, з "начосами" а la Ніоба,
Турецька шаль і комір Марії Антонії як спокуса.

Даремно пан Гнат в новенькому «боліварі»
Приніс чималий букет червоних зіній й страждає.
Бо та, що з матусею на води до Бардіїва виїжджає
Серце своє ніжне від таких ловеласів ховає.

А серце оте б'ється то у матері, а то у дочки,
Бо забули в пансіоні Fifi - в клітці, - свої канарки.

1929


Jaroslaw Iwaszkiewicz

Kareta pocztowa

Pannie Loli Ro;ciszewskiej

Zda mi si;, w tej karecie gniot; krynoliny!
Prowincjo ba;agulska! Stara Ukrajno! Moja;
Ty poetycka ziemio! Pod okiem mamy woja;
Rozpocznie wnet Hersylka przy boku Eufrozyny.

Wci;ni;te w berdyczowskich sznur;wek cud-fiszbiny,
Wyprostowane siedz; m;odziutkie dwie osoby.
Zdziwienie maj; w oczach „naczosy” ; la Niobe,
Turecki szal i ko;nierz Maryi Antoniny.

Na pr;;no pan Ignacy w nowiutkim boliwiarze
Przyni;s; ogromny bukiet czerwonych zinij w darze.
Kto z mam; sw; wyje;d;a do w;d, do Baridjowa,
Ten serce swe go;;bie dla lowelas;w chowa.

A serce to tak bije c;reczkom oraz matce,
;e zapomnia;y w stancji Fifi – kanarka w klatce.

1913











* Niobe - Ніоба, також Ніобе;я (грец. ;;;;;) — дочка фрігійського царя Тантала, дружина фіванського володаря Амфіона, сестра Пелопа.
Ніоба пишалася тим, що мала 12 дітей (пізніші версії подають іншу кількість: Евріпід — 14 дітей, Сапфо — 18, Піндар — 20) і зневажала богиню Лето (Латону), в якої їх було лише двоє. Діти Лето Аполлон і Артеміда жорстоко помстилися за образу матері. В один день вони повбивали стрілами дітей Ніоби, яка з найщасливішої в світі матері стала найнещаснішою.
** Болівар- у Пушкіна читаємо:
«Покамест в утреннем уборе
Надев широкий боливар
Онегин едет на бульвар».

«Широкий боливар» – це шляпа із широкими полями.
*** зінії – або інакше «майори».
**** Ба;рдіїв (словац. Bardejov) — місто на сході Словаччини, на південних схилах Низьких Бескидів, на березі річки Топля, поблизу кордону з Польщею. Занесене до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Перші письмові згадки про місто датовані 1241 роком. В «Літописі руському» розповідається про те, як Данило Галицький «йшов з Угрів до Ляхів» через «Бардейов». Довгий час місто входило до складу Галицько-Волинської держави. Лише 1321 року Бардіїв увійшов до складу Угорської держави. Проте і далі цією землею володіли переважно роди руського походження: Богати, Сударі, Старі. Протягом 1393—1414 рр. власником Бардіїва був Федір Коріятович , а з кінця XVI ст. і до 1601 року — Ілля Острозький.