Тарас Шевченко Песня кобзаря из поэмы Гайдамаки

Кобзарь
(Поет)

Парит орёл, парит сизый
Там - под небесами;
Максим гуляет - батька
Степями-лесами.
Ой летает орел сизый,
А за ним орлята;
Максим гуляет - батька,
А за ним ребята.
Запорожцы те ребята,
Сыны его - дети,
Подумает, загадает,
Или бить, иль пить им,
Или танцевать - то и зажигать,
Аж земля трясётся.
Запоет – споют они,
Аж горе смеется.
Водку, мед не рюмкой -
Поставцом черпнёт,
А врага, зажмурившись,
Ката, не минёт.
Вот такой наш атаман,
Орел сизокрылый!
И воюет и гарцует
Он со всею силы -
Нет  ни дома у него,
Ни пруда, ни сада...
Степь и море; битый путь,
Сквозь золото - слава.
Трепещите, вражьи ляхи –
Бешены собаки:
Железняк идёт в ночи,
За ним гайдамаки.


Кобзар
(співає)

Літа орел, літа сизий
Попід небесами;
Гуля Максим, гуля батько
Степами-лісами.
Ой літає орел сизий,
А за ним орлята;
Гуля Максим, гуля батько,
А за ним хлоп’ята.
Запорожці ті хлоп’ята,
Сини його, діти,
Поміркує, загадає,
Чи бити, чи пити,
Чи танцювать, то й ушкварять,
Аж земля трясеться.
Заспіває — заспівають,
Аж лихо сміється.
Горілку, мед не чаркою —
Поставцем черкає,
А ворога, заплющившись,
Ката, не минає.
Отакий-то наш отаман,
Орел сизокрилий!
І воює і гарцює
З усієї сили —
Нема в його ні оселі,
Ні саду, ні ставу...
Степ і море; скрізь битий шлях,
Скрізь золото, слава.
Шануйтеся ж, вражі ляхи,
Скажені собаки:
Йде Залізняк Чорним шляхом,
За ним гайдамаки.