Пам’яті 1937 року
Стомлений пес,
Що приліг біля хати,
Поночі вибігав
І хоче спати.
Він зостався один,
Звідкіля йому знати,
Що хазяїна ніччю
Забрали вмирати.
І тільки під вечір
Жаба лупата
Збудить самотнього
Кості шукати.
До тину припала
Зажурена мати,
Нікому буде
Хліба подати.
серпень 1995
Пам ятi 1937 року
© Copyright: Владимир Василюк, 2010
Свидетельство о публикации №210120300052
Свидетельство о публикации №210120300052
Рецензии