Нiчний сонет

Василь Кузан
Жовтнева ніч, як світ оцей – одна.
І посмішка – гаряча, ніби сонце.
Мов Робінзон, самотність пив до дна,
Аж раптом – ні! Чи марево, чи сон це?

Такої казки я б не написав.
Хіба такі сюжети для провінцій?
Коли емоцій, пристрастей вулкан,
Передчуттями повнишся по вінця!

Коли здається: мить – і все згорить,
Все зникне, перетвориться на попіл.
А душі лопотять, як прапори,
Серця словами і бажанням повні…

Безкрає небо повниться піснями,
Життя цвіте бенгальськими вогнями…


© Copyright: Василь Кузан, 2010
Свидетельство о публикации №210120700820
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Василь Кузан
Рецензии
Написать рецензию
Дуже гарний вірш. Читав і перечитував із захопленням.

Щасти!
=)ЕО

Евгений Орел   15.01.2011 07:04   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую, Євгенію.

Василь Кузан   16.01.2011 22:54   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Василь Кузан