Що не день, то свято
Експромт з голосу
писане в день св. Луки
Що день – то свято.
Зовсім небагато
Для радощів і посмішок
Так треба нам усім.
Лукери і Прокопи
З глибин віків,
З окопів
Зійшли на шпальти
Федір та блаженний Петирим.
І день світліш,
Хоча і не зарплата,
Коли ми чуєм
Сі священні імена.
А на сьогодні – перекур,
Бо зломимо лопату
Та й почнемо, як прийнято,
Посмертно їм
Вручати ордена.
20 лютого 2003
Що не день, то свято -укр. -
© Copyright: Владимир Василюк, 2010
Свидетельство о публикации №210121601452
Свидетельство о публикации №210121601452
Рецензии
СЛАВА БОГУ, ЧТО ПОКА НЕ ДОДУМАЛИСЬ ДО ЭТОГО... ПОСЛЕ ОРДЕНОВ МОГУТ ПОЙТИ ГРАМОТЫ, ЗАЧИСЛЕНИЕ В СПИСКИ ТРУДОВЫХ КОЛЛЕКТИВОВ И Т.Д.
Мирон Веклюк 07.01.2012 16:27 • Заявить о нарушении
Мирон Веклюк 07.01.2012 16:27 • Заявить о нарушении
А мені здається, до того давно вже дійшло, тільки в іншому вигляді:
вищі чини держави, що стали в мить віруючими - невміло хрестяться і нарочито перед телекамерами і пресою відстоюють молебні;
освячення будинків нових українців, магазинів, банків установ, дорогих автомобілів;
будівля храмів всяким святим у вирубаних парках.
Єдине що, як Ви кажете без грамот і без "зачисления", бо "колективів" давно вже немає.
Вірш - завжди алегорія.
Владимир Василюк 07.01.2012 20:44 Заявить о нарушении
вищі чини держави, що стали в мить віруючими - невміло хрестяться і нарочито перед телекамерами і пресою відстоюють молебні;
освячення будинків нових українців, магазинів, банків установ, дорогих автомобілів;
будівля храмів всяким святим у вирубаних парках.
Єдине що, як Ви кажете без грамот і без "зачисления", бо "колективів" давно вже немає.
Вірш - завжди алегорія.
Владимир Василюк 07.01.2012 20:44 Заявить о нарушении