Чуда не будет

 Предлагаю свой перевод песни украинской группы "Хорта". Надеюсь хуже не стало. Искренне Ваш ДокторЪ!

Оригинальный текст

Чуєш, серце планети тихіше, тихіше?
Бо за те, що ніколи не стане вже ліпше
Що ми робимо? Куди ми котимось, люди?
Це мій вирок вам - дива не буде (весь куплет - 2)


Світ лихоманить, до зльоту хвилина.
Десь на Ближньому Сході заплаче дитина.
Надія вмирає востаннє одна,
Але дива не буде - знову буде війна.
Він не знає про це - про нього річ окрема.
Все починалось як гра, а вийшла проблема
Все пішло по венах: навчання, кар’єра.
Але дива не буде - ломка, "сістєма"
Вона питає лікаря: "Коли поїду додому?"
А він не може розповісти їй про саркому.
Він скаже незабаром, через силу посміхнеться
Але дива не буде, він просто піде нап’ється.
Вона нічого не пам’ятає - тільки сильний удар
Галас, тиша, темрява, світло фар,
Білі халати, незнайомі люди
Але дива не буде, і дитини - не буде

Він вірив що зможе, він майже це зміг
Але гак обірвався, ніхто просто не встиг
Безглуздо мати надію, безглуздо кричати
Але дива не буде, він не вміє літати.
Він любить її, вона звичайна повія
У неї є тіло, у нього надія
Що вона піде з ним, кине діло своє
Але дива не буде, вона така яка є.
Тяжко дихати, мов рибам - така ситуація,
Кисню обмаль, почалась деформація.
Ніхто не врятує - зламався ехолот.
Дива не буде, пройшли позначку "шістсот".
Він дивиться на неї, вона знає що буде
Це дальній район, тут рідко бувають люди
Він хижо посміхнеться, кров’ю залізо зігріє
Дива не буде, тільки вітер завиє..

Я ненавиджу вас, та на вас схожих!
Тому, що ніхто не допоможе
За те, що диво хотіли спалити, як книгу
Втопити, як відьму, перетворити на кригу,
Розрізати скальпелем, розтягти по пробірках
Знайти формулу йому по своїх мірках
Розтоптати, як душу, замурувати у споруді
А воно було останнє і більше не буде.
І сльози, і сміх, і хоробрість, і жах
У очах тієї, що блукає по снах.
Ви хотіли на молекули, на іони, на атоми
Рентгеном, напалмом, каленим залізом..
А воно, як дитина, просило захистити...
Ви до нього байдужі, ви розучились любити
Мене не чують, хоча кричу, що є сили
Я ненавиджу вас, бо ви диво вбили!

Чуєш, серце планети тихіше, тихіше?
Бо за те, що ніколи не стане вже ліпше
Що ми робимо? Куди ми котимось, люди?
Це мій вирок вам - дива не буде

Перевод

Слышишь, сердце планеты бьётся всё глуше.
Потому что никогда уже не будет лучше.
Что мы делаем? Куда мы катимся, люди?
И мой вам приговор  - Чуда не будет.


Планету знобит,  и минута до взлета.
И ребёнок заплачет,где-то на ближнем востоке,
В последний раз. Надежда умирает одна.
Но чуда не будет, снова будет война.

Он не знает об этом, тут  отдельная тема.
Все началось как игра, а вышла проблема.
Все пошло по венам, учеба, карьера,
Но чуда не будет, "ломка", "система" .

Она спросит врача: "Когда буду я дома"?
А он не может никак сказать ей про саркому.
Он ответит ей - Скоро! Через силу улыбнется ,
Но чуда не будет, он просто пойдет  и напьется.
 
Она  не помнит ничего, только сильный удар,
Шум, тишина, темнота, свет фар,
Белые халаты, незнакомые люди,
Но чуда не будет, и ребенка - не будет.

Он верил что сможет, он почти что смог,
Но крюк оборвался, и никто не помог.
Нет смысла надеяться,нет смысла кричать,
И чуда не будет, он не умеет летать.
 
Он очень любит ее, а она -куртизанка,
У ней красивое тело, у него надежды на завтра ,
Что она она бросит дело,что  отлично всё будет,
Но чуда не будет, она такая как есть, и другою не будет.

Тяжко дышим,как рыбы - такова ситуация,
Кислорода всё меньше, началась деформация.
Никто не спасет, отказал эхолот ,
Чуда не будет, прошли отметку "шестьсот".

Он глядит на нее, она знает что будет .
Здесь спальный район, почти не ходят здесь люди.
Он хищно улыбнется, кровью железо согреет,
Чуда не будет, лишь взвоет ветер  сильнее.

Я ненавижу вас, и на вас похожих,
За то, что никто  никому не поможет!
За то что чудо хотели сжечь как книгу,
Утопить как ведьму, превратить в ледник.

Разрезать скальпелем, разложить по пробиркам,
Найти  ему формулу,по своим глупым  меркам,
Растоптать как душу, замуровать в сооружении,
А  чуда больше не будет оно было последним.

И слезы, и смех, и храбрость, и страх
В глазах той  одной, что блуждает во снах.
Вы хотели на молекулы,  на атомы  на ионы,
Рентгеном, напалмом, железом каленым. 

А оно как  ребенок просило защититы,
Вы к нему безразличны, вы разучились любить.
Меня не слышат, хотя кричу что есть силы,
Я ненавижу вас за то,  что вы чудо убили!


Слышишь, сердце планеты бьётся всё глуше.
Потому что никогда уже не будет лучше
Что мы делаем? Куда мы катимся, люди?
И мой вам приговор  - Чуда не будет..