На гладкій корі бука
Хтось вирізав ножиком:
«Я тебе люблю.»
Час зробив букви випуклими,
Як і на моїм серці.
* * *
Березень немає нічого спільного
З березами.
Просто вони саме тепер
Не витримують натиску життя
І починають плакати.
* * *
Життя встромило тебе вербовою гілкою
У розколотий камінь.
Ти поливаєш коріння сльозами
І ростеш. А камінь
Скоро перетвориться на пісок.
* * *
Дівчина на вершині яблуні –
Це твоє дитинство,
А бик під деревом –
Це час, який робить нас
Дедалі сміливішими.
* * *
Сонячний зайчик
Виліз на тюльпанове дерево
І грається у квітах.
Так і твоє проміння
Робить красивішим світ.
Про дерева
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №211032101956
Свидетельство о публикации №211032101956
Рецензии
Коли йдеться про єдність світу, завжди охоплює поетичне почуття... Ви дуже вдало думаєте деревами про особисте... )
Динка Галчонок 23.04.2011 20:33 • Заявить о нарушении
Динка Галчонок 23.04.2011 20:33 • Заявить о нарушении
Дякую. Єдність і цілісність світу можна побачити у всьому. В тому числі і в деревах, які дають нам життєву енергію і напувають прохолодою у спекотні дні.
Василь Кузан 23.04.2011 23:03 Заявить о нарушении
Василь Кузан 23.04.2011 23:03 Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.