Терези

    Шальки терезів у моїй голові безупинно хитаються. У ній безлад, як у жіночій сумочці.

   Цікаво, якщо в сумці навести лад, в голові думки теж чинно вкладуться на свої полички?

   Син не передзвонив і досі, десь загуляв з друзями, а на вечір таки похолодало…

   Зморшки під очима стали сьогодні помітніші… це від сліз, чи вже треба змінити крем?
   
   Неможливо читати коментарі під фотками в «однокласниках». Чоловіки так лають жінок, тільки за те, що в них інша думка, що соромно читати…Чи Чоловіки вимерли, бо жінки навчились і «коней на скаку зупиняти», чи доводиться тих коней зупиняти, бо чоловіків не стало?..

   Хочеться на пляж. Вилежатись на сонці, може, тоді всі думки в голові нарешті розтануть.

   Чекаю телефонного дзвінка від Нього, до болю стиснувши скроні… нема і, схоже, сьогодні вже не буде…

   Завтра вже нігті треба перефарбувати і бісер купити… Який між ними логічний зв’язок? Ніякого? Як і взагалі між думками.

   А де взагалі є логіка?. Кажуть – існує чоловіча. Жінки вперто заперечують: «Ні, тільки жіноча, або ніякої!» Кому вірити?

   А собі можна вірити? Ніколи ж не знаєш себе до кінця… Це від великого розуму чи навпаки? Адже дурні ніколи себе такими не визнають. Чи визнають, але десь дуже глибоко в середині?

   Набридло ставати на ті самі граблі. Вже здається, що це моя улюблена гра. Змінити граблі чи змінити гру?

   Вже півроку збираюся сісти на дієту і почати бігати. Не виходить. Не вистачає часу…бо то одне, то інше… Чи нема стимулу?

   Постійні сумніви. Варто чи не варто? Закінчити – продовжити? Піти – залишитись?
Ці думки нарешті скінчаться? Їх можна відключити одним натисканням на якусь потаємну клавішу, і де її знайти?

   Телефонний дзвінок на якийсь час обірвав хитання в моїй голові. «Привіт, хочу за тобою заїхати. Скільки часу треба, щоб зібралась?»
«За 30 хвилин, добре?»

   Шальки терезів майже врівноважилися, сьогодні ввечері я жінка, просто жінка.