Nevermore
Вечір повис у кошовці на груші старезній. Суші забуто на лавочці біля вокзалу...
Залу залляли свічки своїм світлом печальним. Чалить до пристані утле суденце надії.
Дії стриножує образ твій в тьмяних дзеркалах. В залах музею гуляють портрети ожилі.
Жили напружує пристрасть, притлумлена болем. Ґолем прийшов до віконця і тихо скрибоче.
Хочу шепнути як палко кохала, хочу сказати ЯК НІЖНО ЛЮБИЛА...
Але , НА ЖАЛЬ, не промовлю НІКОЛИ...
Свидетельство о публикации №211081700790
Вечер любовь претворяет в потребу. Требам внимает предвечное небо.
Вечер повис в колыбели на груше. Суши забыто на лавочке возле вокзала...
Залы свечами залиты печали. Чалится к пристани утлая лодка мечтаний.
Тает твой образ в потухших зеркалах. В залах музея гуляют портреты - ожили.
Жилы набухли от страсти, приглУшенной болью. Голем пришел под окошко и тихо скребётся.
Бьётся душа: как я пылко любила, хочет сказать: КАК Я НЕЖНО ЛЮБИЛА...
Только, КАК ЖАЛЬ, НИКОГДА не смогу это молвить...
С уважением,
Анна
Анна Дудка 23.08.2011 20:22 Заявить о нарушении
Святослав Синявський 23.08.2011 19:29 Заявить о нарушении
Анна Дудка 23.08.2011 20:12 Заявить о нарушении
Спасибі...
Валентина Арепьева 14.08.2012 17:28 Заявить о нарушении