Трояндова осiнь

1.
Осінь, давня та, була безмхарною
І тремтів від вітру ти і плющ…
Кажуть, що була та осінь гарною!
І кохав її шипшини кущ.

І була вона багатослівною:
Танцював органно падолист.
І пройшлась над полем королівною,
І моливсь на неї дощ-буддист…

2.

Важко було бігти тобі стежкою, –
Щоби наздогнати молоду.
Ревнував. І розбивався пташкою…
Небом-болем  на  руду біду.

Згадую, як осінь стала нашою,
З пізніми трояндами в саду.
До тієї осені найкращої,
Мов у гості, в спогади іду.


Рецензии
Приєднуюсь до Василя Кузана.
Цікаве переплеріння образів.
Мабуть під Падолист, має звучати орган Баха, а умиротворенний Дощ точно послідовник Будди.

Владимир Василюк   28.12.2011 17:45     Заявить о нарушении
приеднуйтеся, приеднуйтеся.)) я не проти. менi приемно отримувати комплiменти. дякую. ваша Марi.)

Марианна Марианна   28.12.2011 19:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.