Трояндова осiнь
Осінь, давня та, була безмхарною
І тремтів від вітру ти і плющ…
Кажуть, що була та осінь гарною!
І кохав її шипшини кущ.
І була вона багатослівною:
Танцював органно падолист.
І пройшлась над полем королівною,
І моливсь на неї дощ-буддист…
2.
Важко було бігти тобі стежкою, –
Щоби наздогнати молоду.
Ревнував. І розбивався пташкою…
Небом-болем на руду біду.
Згадую, як осінь стала нашою,
З пізніми трояндами в саду.
До тієї осені найкращої,
Мов у гості, в спогади іду.
Свидетельство о публикации №211092000906
Цікаве переплеріння образів.
Мабуть під Падолист, має звучати орган Баха, а умиротворенний Дощ точно послідовник Будди.
Владимир Василюк 28.12.2011 17:45 Заявить о нарушении
Марианна Марианна 28.12.2011 19:17 Заявить о нарушении