У душi...

Переболено. Перебілено.
Переорано. Пересіяно.
У душі – осінь-віхола
Прилетіла вже. Чи приїхала?..

Перезбирано. Перетоптано.
Переплутано. Перечитано               
рими й стежечки... Охололо
у душі моїй і навколо.

І розхристано. І двоістинно.
Ніби істина – гільйотинно
четвертовано. Чи на вістрі я?
Чи душа моя? Поклітинно

і відлюблено, і розгублено.
По хлібині – як по камінню.
Ніби сіль вона, бо роздроблена,
бо кохалася – ніби з тінню…

Екзальтовано. Закарбовано
І зарублено, мов відрубано.
Не судилось щастям, втіхою.               
Стану мишкою. Буду тихою…


Рецензии
Неймовірно. Який ритм... неначе вітер на одиноке дерево налетів і мотиляє туди-сюди. Втомився. Стих.

Владимир Василюк   28.12.2011 17:56     Заявить о нарушении
ооо, пане Володимире, Ви мене перехвалили. так не можна, я можу зазнатися.))))

Марианна Марианна   28.12.2011 19:15   Заявить о нарушении
А я от такий.
А як треба посварити за що, то й можу.... - але не буду. Я або хвалю, або мовчу.
А вірш. Я сам непогано декламую і відчуваю ритміку іншого, якщо вона звичайно є. у Вас її відчув.
У мене з таким же схожим ритмом є - «Чорний прапор Анархії» http://www.proza.ru/2010/12/03/63

Владимир Василюк   28.12.2011 20:22   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.