У душi...
Переорано. Пересіяно.
У душі – осінь-віхола
Прилетіла вже. Чи приїхала?..
Перезбирано. Перетоптано.
Переплутано. Перечитано
рими й стежечки... Охололо
у душі моїй і навколо.
І розхристано. І двоістинно.
Ніби істина – гільйотинно
четвертовано. Чи на вістрі я?
Чи душа моя? Поклітинно
і відлюблено, і розгублено.
По хлібині – як по камінню.
Ніби сіль вона, бо роздроблена,
бо кохалася – ніби з тінню…
Екзальтовано. Закарбовано
І зарублено, мов відрубано.
Не судилось щастям, втіхою.
Стану мишкою. Буду тихою…
Свидетельство о публикации №211092201056
Владимир Василюк 28.12.2011 17:56 Заявить о нарушении
Марианна Марианна 28.12.2011 19:15 Заявить о нарушении
А як треба посварити за що, то й можу.... - але не буду. Я або хвалю, або мовчу.
А вірш. Я сам непогано декламую і відчуваю ритміку іншого, якщо вона звичайно є. у Вас її відчув.
У мене з таким же схожим ритмом є - «Чорний прапор Анархії» http://www.proza.ru/2010/12/03/63
Владимир Василюк 28.12.2011 20:22 Заявить о нарушении