«Час просто минає, але не лікує рани.»
Маріанна Шутко
Час просто минає. Стікає по склу.
Сповзає, мов ковдра, ковтаючи крики.
Згорає в долонях, згортає тепло,
І тоне в минулім, бездонно великім.
Час просто тікає від нас і без нас.
Зав’язує вузлики нервам і венам.
Ховає у зморшках надломлений шанс,
Зливає бажання і роки проблемам.
Час просто зникає. Мов цукор чи лід
У склянці окропу. Як тінь серед ночі.
Копитом вдаряє у зранені дні,
Оті, що лишитися з нами охочі.
Час вітром відносить надій ореол,
Лишаючи присмак… Коньяк? Валідол…
06.12.11
Час просто...
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №211120601952
Свидетельство о публикации №211120601952
Рецензии
Прочитав, подумала: Аня бы перевела, и увидела,что перевод уже есть, улыбаюсь,
Веруня 07.12.2011 23:14 • Заявить о нарушении
Веруня 07.12.2011 23:14 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.