Постукали тихо – вставай, відчиняй…
Заходить до хати сумний Миколай
І просить погрітися. Шапка, ліврея…
Він сушить онучі на батареях
І шубу до грубки підносить. Лице
Застигле, холодне… Сумними очима
Встигає побачити – діток нема.
Зима перегрілася і захворіла,
Тому й поливає. Намокла земля
Калюжами ловить наближення свята,
А вічний слуга йде від хати до хати
І радість приносить. Самий, наче клоун,
Самотній, чужий, не потрібний нікому
Протягом року. Лиш нині… Рахунки
Такі, що від тебе сюрпризи, дарунки,
Тобі ж ні привіту, ні доброго слова…
Зігрівся. Просох. Ну, бувайте здорові…
18.12.11
Миколай
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №211121802037
Свидетельство о публикации №211121802037
Рецензии
...сумно-сумно,
але ми ж про нього всеодно цілий рік думаємо :)
Пане Василю, чекаю Ваших оцінок :)
Василина Иванина 20.12.2011 20:58 • Заявить о нарушении
але ми ж про нього всеодно цілий рік думаємо :)
Пане Василю, чекаю Ваших оцінок :)
Василина Иванина 20.12.2011 20:58 • Заявить о нарушении
Думаємо, Василино.
Оцінки вже вислав.
Дякую за відгук.
Василь Кузан 24.12.2011 20:27 Заявить о нарушении
Оцінки вже вислав.
Дякую за відгук.
Василь Кузан 24.12.2011 20:27 Заявить о нарушении
... Як справи?
оце помітила помилку:
все одно пишеться окремо :(
Чекаю звісточки :)
Василина Иванина 21.02.2012 00:28 Заявить о нарушении
оце помітила помилку:
все одно пишеться окремо :(
Чекаю звісточки :)
Василина Иванина 21.02.2012 00:28 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.