На полюсi мегаполiсу

І
вже не сама прокинуся у великому місті,
мегаполісі далекого полюсу
твого місця. І
вже не сама...
Одягну твої капці. І
тихо зненацька припаду носом до шибки далекого поверху
високого міста далекого місця
Твого,
Де я вже не сама...

А там, за кордоном скла,
буде литись солодким вином чи бурбоном прозоро-гірким солодка прозора любов,
на місце вікна,
де я в твоїх капцях припадаю тихо зненацька носом до холодної шибки далекого поверху
високого  міста
далекого місця
Твого,
Де уже не сама.

У високому  місті
У твоїх капцях
Біля холодної шибки
Гарячим носом
Вдихну
Тебе
Твоє волосся
Сміх
Просто рухи
Мовчанку
Паузи
Руки та вуста
твої-мої-наші


На далекому полюсі
Твого місця
Де місто наше
Капці твої
Завше холодна шибка
Гарячі носи
Солодкий бурбон
Прозоре вино
На кордоні вікна,
Де від гарячого подиху
Завше сонячний зайчик,
Де вже не сама
       прокидаюся. Де
                ти-я-разом....


Рецензии
Розвертайтеся, Іро (літератуна героїне), на 180*, одвертайтеся од вікна, од холодного кордону, от зовнішньої метушні. Повертайтеся обличчям до коханих, до себе, до дзеркала і тоді на вас завжди чекатимуть чиїсь капці.

Напрочуд сподобались повтори, яких я взагалі-то не люблю, а у вашому творі вони такі органічні. ("солодким вином чи бурбоном прозоро-гірким солодка прозора любов", по декілька разів "холодна шибка", "далекий поверх", "твої капці"), як в дитячій лічілці, як "дом, который построил Джек", як повтор намистин, що задає певний ритм, але з кожним разом ускладнюється.

Бажаю успіхів,

Елена Иваницкая   14.01.2012 14:39     Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.