Рецензия на «На полюсi мегаполiсу» (Мира Мора)
Розвертайтеся, Іро (літератуна героїне), на 180*, одвертайтеся од вікна, од холодного кордону, от зовнішньої метушні. Повертайтеся обличчям до коханих, до себе, до дзеркала і тоді на вас завжди чекатимуть чиїсь капці. Напрочуд сподобались повтори, яких я взагалі-то не люблю, а у вашому творі вони такі органічні. ("солодким вином чи бурбоном прозоро-гірким солодка прозора любов", по декілька разів "холодна шибка", "далекий поверх", "твої капці"), як в дитячій лічілці, як "дом, который построил Джек", як повтор намистин, що задає певний ритм, але з кожним разом ускладнюється. Бажаю успіхів, Елена Иваницкая 14.01.2012 14:39 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |