Марiчка Закалюжна. Запахи

У моєму гаманці всього 5 гривень до кінця тижня, а до кінця тижня ще 6 днів, бо він лише почався. Але що ж сама собі брешу!? Немає у мене ніяких  п’яти гривень, і ніяких обмежень в часі. Я без грошей, без часу. Незавжди, але зараз просто такий період. Бо  інколи не потрібно зовсім нічого, лише бажання жити. От і з цим бажанням я йду в супермаркет не для того, щоб купити їжу,  а для того, щоб нюхати. Звісно всі, хто прочитав попереднє речення подумали про клей, але я мала на увазі абрикоси, цибулю, живу рибу, глазуровані сирки, кури-гриль, каву і ще раз абрикоси, а можливо і вишні, оскільки вони мали б вже достигнути.
Але запахи за яким я насправді прийшла, є запах людей. Їх тут так багато і вони такі різні, тому я чую запах щастя і запах печалі, прихований запах неповторності  кожного.
Я живу, бо здатна відчувати інших.


LABTRON.COM.UA

http://labtron.com.ua/chat
Вільний майданчик митців


Рецензии