Марiчка Закалюжна. Запахи
У моєму гаманці всього 5 гривень до кінця тижня, а до кінця тижня ще 6 днів, бо він лише почався. Але що ж сама собі брешу!? Немає у мене ніяких п’яти гривень, і ніяких обмежень в часі. Я без грошей, без часу. Незавжди, але зараз просто такий період. Бо інколи не потрібно зовсім нічого, лише бажання жити. От і з цим бажанням я йду в супермаркет не для того, щоб купити їжу, а для того, щоб нюхати. Звісно всі, хто прочитав попереднє речення подумали про клей, але я мала на увазі абрикоси, цибулю, живу рибу, глазуровані сирки, кури-гриль, каву і ще раз абрикоси, а можливо і вишні, оскільки вони мали б вже достигнути.
Але запахи за яким я насправді прийшла, є запах людей. Їх тут так багато і вони такі різні, тому я чую запах щастя і запах печалі, прихований запах неповторності кожного.
Я живу, бо здатна відчувати інших.
LABTRON.COM.UA
http://labtron.com.ua/chat
Вільний майданчик митців
© Copyright:
Лабтрон, 2012
Свидетельство о публикации №212011601113
Рецензии