Ганна Осадко. Сарматское море

С украинского http://proza.ru/2012/03/17/164

Знаешь, малыш,
Все мы живём на дне Сарматского моря,
"Ш-ш-ш", - говорит волна ночью, обнимая берег за босые ноги,
"Тс-с-с", - шепчу я, когда ты вскрикиваешь во сне,
почувствовав, как к окнам носами серыми прислоняются души
первобытных дельфинов.

Где взять воздуха? -
глоток, пол-глоточка, или сколько не жаль, лишь бы переждать эту ночь,
лишь бы дотянуть до спасительной полоски света на горизонте,
как перейти вброд тягучие воды Сарматского моря,
вечно пульсирующего в моей чёрной
солёной крови,
скажи, малыш...

Спит.

***

Сарматське море

Знаєш, малий,
Усі ми живемо на дні Сарматського моря,
«Ш-ш-ш» – каже хвиля вночі, обнімаючи берег за босі ноги,
«Тс-с-с» – я шепочу, коли  ти зриваєшся через сон,
Відчувши, як  до вікон  сірими писками  туляться душі
первісних дельфінів…

Де узяти повітря? –
ковток, пів ковточка, чи скільки не шкода, аби перебути сю ніч,
аби дотягнути до спасенної смужки світла на обрії,
як перебрести убрід тягучі води Сарматського моря,
вічно присутнього у моїй чорній
солоній крові,
скажи, малий…

Спить…