Знаєш, Серце, це дуже добре
знати, що тебе люблять:
дід, теплий і дужий, щоправда щетина жорстка;
баба, така мила, щотижня смачні гостинці,
то полуниця рання, а то черешня, вишні,
налісники, мед, сонце плямами на спориші двору;
мама, така гарна, неначе з фрески або з ікони,
терпить, але читає Солом'яного Бичка всоте;
тато, ще зовсім хлопець і вчинки його хлопчачі,
він мене також любить
по-свойому, я це знаю;
його сестра незаміжня, я називаю її Тося,
її подарунок - найкращий - пожежна машина,
як в діда...
сини його, дядьки себто, до війська ідуть по черзі,
я плачучи їх проводжаю, вони - мої перші друзі,
вони мене люблять найбільше, мені так здається сьогодні...
Тепер ти знаєш, Серце, чому так люблю життя,
тебе та себе в ньому,
дерева, траву, море, дельфінів і навіть жирафів.
Я їм віддаю те, що мені залишили всі,
хто мене любили...
ProЛюбов
© Copyright: Валентин Лученко, 2012
Свидетельство о публикации №212051601183
Свидетельство о публикации №212051601183
Рецензии
Как говорят мудрецы, люди не сколько хотят испытывать любовь, сколько ее внушать. ... :)
Владимир Ус-Ненько 22.06.2012 17:18 • Заявить о нарушении
Владимир Ус-Ненько 22.06.2012 17:18 • Заявить о нарушении
Потому что любовь - это когда все готов отдать без предварительных условий, а отдавать - готов не каждый ... :)
Владимир Ус-Ненько 22.06.2012 17:39 Заявить о нарушении
Владимир Ус-Ненько 22.06.2012 17:39 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.