Коан про Довiру

де довкруги очерети,
 де ти - не ти, де я - не я,
 де ми долаєм межі, ступивши за межу,
 лишаємо одежу в човні чи на плоту,
 а далі хто уплав, хто по воді
 настільки віри стачить
 і в сутінках, де той, хто має очі
 нічого не побачить, ми іншу плоть отримуєм...
 дарунок? я поки що не знаю.
 мене навчили довіряти життю мої поводирі,
 коли я був сліпим і голим кошенятком,
 покинутим на луках, у траві,
 яка була єдиним схроном
 від пацюків, лисиць, ворон...
 я там навчивсь мовчати, тамувати страх
 і вірити, якщо ти вибраний, то маєш жити,
 яким би не було твоє життя важким


Рецензии
Если доверять Сущему, то можно ходить босиком по воде...:)

Владимир Ус-Ненько   22.06.2012 17:16     Заявить о нарушении
Сто процентов!)

Валентин Лученко   22.06.2012 17:28   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.