Кохання птах над прiрвою...

Виблискують на небі ясні зіроньки

Підсвічують холодне синє полотно…

Нелюбого втішають і змарнілого,

У кого серденько окутане рядном,

   Що зіткане з клубка печалі світлої -

   Незайманих світанків, пристрасних ночей …

   Так незрадливо й віддано люблю тебе…
 
   Сльоза журбинкою скотилася з очей.

Втомився від зневаги й недовіри я,

Крило надії розбиває крига й лід...

Летить мого кохання птах над прірвою,

І падає знедолена душа услід...


Рецензии