Що се там спалахнуло осяйною, В ЗІР, позолотою.
…Там, поміж крон.
Се гул листя, що зараз, У ЧАС, відлітає в минуле...
Сяє тихе бузкове, привіллям, У СОН...
Се повітря осіннє, наповнене пріллю вечірньою, смутком життя, неповторним...
У ніколи се все, все у наше з тобою сліпуче,зіркате …НІКОЛИ!
Се тихе бузкове
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2013
Свидетельство о публикации №213022101272
Свидетельство о публикации №213022101272
Рецензии
Гарний вірш. Інша атмосфера, ніж у російського. Там більше динаміки, чіткості. Тут імпресіонізму більше.
Ось цей рядок "наповнене пріллю вечірнім і смутком сумним неповторним." варто переробити. Пріль - жіночого роду. Смуток сумний - то масло масляне. То біль - чоловічого роду. Тому я би радив так: "наповнене пріллю вечірньою, смутком таким неповторним."
З повагою,
Валентин Лученко 21.02.2013 21:36 • Заявить о нарушении
Ось цей рядок "наповнене пріллю вечірнім і смутком сумним неповторним." варто переробити. Пріль - жіночого роду. Смуток сумний - то масло масляне. То біль - чоловічого роду. Тому я би радив так: "наповнене пріллю вечірньою, смутком таким неповторним."
З повагою,
Валентин Лученко 21.02.2013 21:36 • Заявить о нарушении
Валентин, этот вариант написан стариком...
Огромное спасибо за правку!
Ицхак Скородинский 23.02.2013 13:11 Заявить о нарушении
Огромное спасибо за правку!
Ицхак Скородинский 23.02.2013 13:11 Заявить о нарушении
Ицхак, Вы слишком рано себя записали в старики :-)
Валентин Лученко 23.02.2013 14:50 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 23.02.2013 14:50 Заявить о нарушении