Клубок щастя тримали в руках,
Намагались між двох розпустити.
Та примхливої долі злий знак
Обірвав обнадійливу нитку.
Розчинився у склянці сироп,
Та солодкого чаю не п"ю вже.
Кажеш, грішне кохання було б?..
Усміхаюсь крізь сльози: "Ні, дружнє..."
"Мов солодке, розтане печаль," -
Ти повторюєш. Серденько плаче.
Я не питиму спогадів чай,
Обпікає безжально. Гарячий.
Обірвалася нитка єднань,
Розчиняється відстанню дотик.
Я ковтаю самотність до дна,
Порожнечу заповнює опік.
Обiрвана надiя
© Copyright: Ольга Качмар, 2013
Свидетельство о публикации №213030301732
Свидетельство о публикации №213030301732
Рецензии
