Трилисник на кашкетi
Святої землі Ірландії…»
(Вільям Батлер Єтс)
Пам’яті ірландської бригади, що полягла в битві під Фредеріксбергом 13 грудня 1862 року.
Чомусь осінні листя
Падають лише додолу,
А не в безодню неба.
Чомусь нескінченність
Тієї могили
Стає то синьою, то чорною.
Чомусь ірландці
Шукають свій острів
Чужими материками,
Здобували собі волю,
Вмираючи за чужу свободу
На чужих каменях холоду.
Зелений трилисник
На синьому кашкеті.
Листок на холодному вітрі,
Заради тріпотіння якого
Варто жити.
Якщо кожен ірландець поет,
Якщо кожне серце мішень,
Якщо кожна куля нота
Останньої пісні північного вітру,
Якщо просто ти ірландець,
То можеш померти
Саме сьогодні.
Ось так – заради мрії,
Заради далекого марева –
Ірландії.
Свидетельство о публикации №214011101865
Это так. И нет страны прекрасней, чем Ирландия. Это она подарила мне друзей из маленького Gorey в графстве Wexford. Это там моё сердце осталось навсегда. Среди зарослей ежевики, на каменистом берегу Ирландского моря, у камина, куда можно подбрасывать куски угля и сидеть долго-долго... Это страна, откуда не хочется уезжать, не хочется говорить Slán...
Go raibh maith agat!
Наташа Ружицкая 12.07.2014 23:40 Заявить о нарушении
Шон Маклех 14.07.2014 21:40 Заявить о нарушении
С теплом,
Наташа Ружицкая 15.07.2014 00:01 Заявить о нарушении