«Чи дивлячись смерті в лице,
Чи йду на висоти сну,
Чи забуття знаходжу в вині –
Зустрічаю обличчя твоє…»
(Вільям Батлер Єтс)
Казали: дощ змиє все –
Навіть якщо це душа,
А не чорна бруківка.
Казали: вам не звикати
Таке от – не одну тисячу літ.
Казали: ви самі – ірландці
Як пси на своєму нещасному острові
Ви зроду не знали,
Що таке лад і король,
Що таке влада і власність
Що таке бути підданим,
Що таке добре говорити англійською.
А я просто стискав
Холодне залізо
І думав:
«Ірландію…
Мою чарівну Ірландію…
Розстріляно
Цієї зими
Цього січня
1972 страшного року…»
Ольстер 1972
© Copyright: Шон Маклех, 2014
Свидетельство о публикации №214013000300
Свидетельство о публикации №214013000300
Рецензии
Казали: вам не звикати
Таке от – не одну тисячу літ...
а страшно все одно
Василина Иванина 30.01.2014 21:07 • Заявить о нарушении
Таке от – не одну тисячу літ...
а страшно все одно
Василина Иванина 30.01.2014 21:07 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.