Грань леза

      «Похмурий сон: на головах
        Стоять століття і бездумно марять.»
                (Майк Йогансен)

Туманом ранковим з Борнео приплив пароплав.
Весняним шматочком кори, синім проліском вітру
Читаю забутий трактат божевільних заграв
Старого філософа прерій – провісника Мітру.
А місто дощить снами Сени й мостів,
А місто сіріє догматами папського світу.
Ти йшов по життю чи на крилах летів?
Чи дихав свинцем газетлярського міту?
Пощезни як тінь сажотруса стоока,
Скажи: що було? Якої релігії смак
Так терпко у горлі застряг? І глибоко
Світло незграбне вдивляється в озеро. Мак
Росте й червоніє полями Шампані.
А ти як Матей сон свій зелений комусь продаєш.
Виблискують березня сивого й чорного грані
Як камінь коштовний, як лезо – авжеж.


Рецензии
Здравствуйте, Шон!
Прочитал Ваше в переводе Руби Штейна и захотелось поздороваться.

Дмитрий Маркидонов   24.04.2018 09:47     Заявить о нарушении
:-) Рад. Здравствуйте. Всегда приятно здороваться с интересными людьми. :-) Рад, что мои сочинения Вам понравились!

Шон Маклех   08.05.2018 13:34   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.