Nativity

Батьківщину, край любови і краси
Щоб спасти людей, покинув Божий Син.
Шляхом зоряним, прозорим і ясним
З неба йшли святії анголи за Ним.
Ось у мороці розкинулась земля:
Вбогі селища, занедбані поля…
Вітер віє, грає в полі кукілем
Йде Марія, з нею Йосип, в Віфлиєм.
Як тривожно!.. Холоднеча, ніч, зима.
Подорожнім місця в селищі нема.
Недовір'я, злість и страх в серцях людей,
На подвір'ях пси не пустять до дверей.
Знов дорога їм в холодний дикий степ,
Ось убогий над дорогою вертеп.
Нахилився місяць в ясла для тварин,
Народився у Марії Божий Син.
Його словом будувалася земля,
А тепер Він просто хлопчик, немовля.
Був Він неба Всемогутній Володар,
А тепер над Ним земний панує цар.
Божий Сину, де пристол Твій, де вінець?
Спить дитина в бідних яслах для овець.
Хай радіють всі убoгі і прості:
Є надія на спасіння у Христі.
Хоч густіє на землі гріховна мла,
Йде Месія подолати сили зла!
« Слава Господу! Хвала на висоті!» -
Заспівали в небі анголи святі,
И упали сльози - роси кришталем
На вертеп, на темне місто Віфлиєм.


Для ілюстрації використана картина Е.Берн-Джонса "Nativity"