По слiду

Ти босоніж ідеш по розірваній карті дороги,
Налаштовуєш компас на бажання вертатись назад.
Ця стерня, мов асфальт, підфарбовує ноги погоди
У запечену кров і приводить прощання у сад.
Біло-яловий цвіт по-японськи нашіптує вишням,
Що у сенсі буття, мов у кризи тепла в гаманці.
Вітер сотнями слів не пронизує душу, а пише
На паркані невдач. А про рай лопотять папірці
Номерами готелів, приватних осель і круїзів
Середземним і Тихим… Островами невтішних пісків…
Голий сумнів стоїть, мов на чатах засліплений лицар,
Що припав до краси, мов малюк до набухлих сосків.
Одягаєш себе у останню краплину «Шанелі» …
… У тунелі життя босоногі сліди я зустрів…
11.03.15


Рецензии
Босоножкой идешь по разорванной карте дороги,
Стрелку компаса жмёшь на желаннье вернуться назад.
И стерня, как асфальт, мажет брызгами ноги погоды
В запеченную кровь и приводит в прощания сад.
Бело-розовый цвет по-японски шепнёт ранним вишням,
Что у жизни ума, как у кризиса гривн в кошельке,
Ветер сотнями слов не пронзает души, а всё пишет
На стене неудач. А о рае шуршат мне бумажки одни
Номерами гостиниц, или частных домов и круизов
Средиземным и Тихим... Островами сыпучих песков...
И сомнения столб, как на страже забывшийся рыцарь,
Что припал к красоте, как дитя до набухших сосков.
Одеваешь себя в каплю вытекшей сладкой «Шанели»...
...По тоннелю из дней босоногие встретил следы...

Анна Дудка   21.03.2015 05:45     Заявить о нарушении
Чудовий переклад, Анно Михайлівно. Звучить гарно, мелодійно.
Дякую, дякую, дякую!!!

Василь Кузан   20.03.2015 23:23   Заявить о нарушении