Веточка Вишни. Идут дожди...
Идут дожди… неумолчно тихи,
и серый плащ накинул древний Киев,
и червь печали радость мою выел,
и пишутся лишь грустные стихи…
Уж поезд прокричал: "Пора, пора!"
И город провожает перезвоном
церквей и Лавры - вечным камертоном,
предвестником любви, надежд, добра.
***
Ідуть дощі… невпинні і сумні,
і сірий плащ накинув древній Київ,
а смуток, мов хробак, мій настрій виїв,
і пишуться лишень сумні пісні. (вірші)
Вже потяг десь кричить: «Пора, пора!»
І місто проводжає передзвоном
церков і Лаври - вічним камертоном
й предвісником любові і добра.
=====це я писала Василині на її "Киевскi дощи". Але колись зимою... з другої сторінки))) http://www.proza.ru/2011/07/27/1346
Веточка Вишни 16.05.2012 00:50
Свидетельство о публикации №215112501576
И печально, когда написано в иное время.
Которое не вернётся.
Киев теперь совсем другой жизнью существует.
"неумолчно тихи" - красиво сказано!
Зайнал Сулейманов 29.05.2023 20:40 Заявить о нарушении
Анна Дудка 29.05.2023 20:37 Заявить о нарушении