Шеаширокую долину, Т. Г. Шевченко
І високую могилу,
І вечірнюю годину,
І що снилось-говорилось —
Не забуду я.
Та що з того?... не побрались: —
Розійшлися, мов не знались... [1]
А тим часом дорогиї
Літа наші молодиї [2]
Марне пронеслись.
Помарніли ми обоє,
Я — вневолі, ти — вдовою,
Не живем, а тільки ходим
Та згадуєм тиї годи,
Як жили колись.
"*""
И широкую долину,
И высокую могилу,
И вечернюю час,
И что снилось-говорилос -
Не забуду я
И что с того? ...
Не поженились: -
Разошлись, языков не знались ...
А тем временем дорогие
Лета наши Молодые
Тщетно пронеслись.
Поблекла мы оба,с тобой
Я - в неволе, ты - вдовой,
НЕ живем,
а только ходим И вспоминаем
те годы, как жили прежде.
*"**""
Свидетельство о публикации №216010701886