розплата
отримавши розуму розуму повертався по старій дорозі з центру додому
повз бузку та тополь яких качав вітер люди проходили повз
деякі закуповували що або торговці шедро і все свіже і своє
сир сметанка которфель цибуля тощо але повернемося до нашої розповіді
бачу як один мужичок який переходив дорогу остоновілся
повз нього йшла жінка не зовсім Пожела але досить особою задоволена
Цієї миті щось пролетіло тільки з сухої землі пил
-Ех сліпець куди ж ти погнав НЕ відіщь чи вимовила дама
але той не звернув уваги не якогось на пішоходів і зник своє. дорогою
- Есл я був молодший перебив чоловік за лавкою з кавунами
але через пару хвилин все забулося буд-то нічого не було
проходячи повз покликала бабуся
- Синок візьмеш сметанки
- Немає спасибі бабуся відповів я
- Як у вас запитав здоров'я
вона зітхнула трохи грошей не вистачає до того ж
надаю молока Прігову сировину і масл сметанки і продаю так і живу
- Розумію а після чого
по дорозі йшли ше не сказати що йшли швидше за все повзли п'яний
і при тому це лаялися на чому світ стояв і це все чули
і розмовляли ось про що
- Чорт його знає сіно касіть додому вести втомився
Проголосуйте перший
- Так краще нічого не робити просто жити як і є
відповів другий
- А що дружина моя не та як раніше краса не та
дітей разьве так зростання балує
другий погодився
- Якщо я міг знайшов іншу
ту саму хвилину ступили до крамниці з вином
- Подай нам вино звернувся до продовца
той подав і попросив раплатілся ті заплатили
випивши вони продовжили стоячи біля лавки
тим часом дружина першої людини що жила НЕ подолёку
готувала і прибирала малюк спав у калибелі бачачи сни
матінка цю людину сиділа в тіні і в'язала
коштів другої половини зовсім не знала де чоловік але не нудьгувала
то справи вона сиділа і тугою дивилася в далечінь
нікого не залишилося була сиротою
- Як нам вирішити голос ледве вже зовсім п'яний собесдніка
- Не знаю чорт забрав ці дружин їм все подовать все
ступити непомітний калюжі що залишилася після дощу
впали стали немов порося
===============
случилось давно лет этаки десять назад когда я только окончил школу
получив уму разуму возвращался по старой дороге из центра домой
мимо сиреней и тополей которых качал ветер люди проходили мимо
некоторые закупали что либо торговцы шедры и всё свежее и своё
сыр сметанка которфель лук и тому подобное но вернёмся к нашему рассказу
вижу как один мужичок который переходил дорогу остоновился
мимо него шла дама не совсем пожелая но довольно лицом довольная
эту самую минуту что-то пролетело только из сухой земли пыль
-эх слепец куда же ты погнал не видищь что ли произнесла дама
но тот не обратил внимания не какого на пешеходов и умчался свое. дорогою
- есл я был моложе перебил мужчина за лавкою с арбузами
но спустя пару минут все забылось буд-то нечего не было
проходя мимо окликнула бабушка
- сынок возьмёшь сметанки
- нет спасибо бабушка ответил я
- как у вас спросил здоровье
она вздохнула немного денег не хватает хвараю к тому же
надаю молока приговою сырьё и масл сметанки и продаю так и живу
- понимаю а после чего
по дороге шли вое не сказать что шли скорее всего ползли пьянные
и при том этом ругались на чём свет стоял и это всё слышали
и разговаривали вот о чём
- чёрт его знает сено касить домой вести устал
проголосил первый
- да лучше нечего не делать просто жить как и есть
ответил второй
- а что жена моя не та как раньше красота не та
детей разьве так ростят балует
второй согласился
- если я мог нашёл другую
ту самую минуту ступили к лавке с вином
- подай нам вино обратился к продовцу
тот подал и попросил раплатился те заплатили
выпив они продолжили стоя у лавки
тем временем жена первого человека что жила не подолёку
готовила и убиралась малыш спал в калыбели видя сны
матушка этого человека сидела в тени и вязала
второго жена вовсе не знала где муж но не скучала
то дела она сидела и тоскою смотрела в даль
некого не осталось была сиротою
- как нам решить голос еле уже совсем пьянного собесдника
- не знаю чёрт побрал эти жён им всё подовай все
ступились незаметив лужи что осталась после дождя
упали стали словно порося
==========================
Свидетельство о публикации №216053001017