Не жалуюсь Iван Низовий
Незрячей притворилась и глухой.
И все ж не называю тебя злой
Химерою, зачинщицею зла.
Тебя я не шельмую вообще,
Не жалуюсь ни Богу и ни бесу –
Другая ты. Иного ты замеса.
И не о чем жалеть моей душе!
А больно... Что ж, переболит.
Как многое уже переболело,
Перебелело снегом, перетлело
Всё в пыль, и в пепел.
Не о чем скорбить.
А если бы пришла,
Осталась бы при мне,
Забыл бы я о грусти в мире бренном,
Но ведь... Но ведь... Все пусто и никчемно...
Спасибо за стихи в печальной тишине!
Iван Низовий
Ти бачила. І знала. І могла.
Прикинулась незрячою, глухою.
І все ж я не назву тебе лихою
Істотою – призвідницею зла.
Тебе я не шельмую взагалі,
Не скаржуся ні Богові, ні бісу –
Ти просто інша. Не того замісу,
Ніж я гадав. До чого ж тут жалі?!
А боляче… Так це переболить.
Мені багато вже переболіло,
Перебіліло снігом, перетліло
На пил, на попіл.
Ні за чим тужить.
Якби ж прийшла
Й зосталась при мені,
Забув би я про все сумне та щемне,
Але ж… Але ж… Усе пусте й нікчемне…
Спасибі хоч за вірші ці сумні!
Свидетельство о публикации №216090301175
Дальнейших Вам творческих успехов!
С уважением,
Олег Маляренко 06.09.2016 12:43 Заявить о нарушении
Татьяна Столяренко-Малярчук 08.09.2016 18:40 Заявить о нарушении