Taемниця душi...

                ...згадалося...

Колись,  блукаючи   у  лiсi,
шукала  квiтку  таємнУ,
що  у  вi  снi  колись - в колисцi
побачилась,  як промайну –
ла  у  веснi, i  залишилась   -
у  пам'ятi  на  все  життя,
як  талiсман  того,  що –
                не  звершилось,
в  моєї  долi,  до її кiнця...

Моєї  долi,  що  не  взнала –
нi – батька,  й  матерi  своїх...
...пiдкинутою  пташеням  в  стодолю
до  iнших   мешканцiв  земних...

так  i  росла  у  таємницi –
моїх  бажань  та  почуттiв, --
як  у  водi  глибокої  криницi –
З  душою,  як забутий  спiв ...
              *************************

 ...мабуть, с  тобою  стрiлися  колись,
i не  помiтiв  ти  мене, -
маленьку  дiвчинку  у  лiсi,
як  дике  зiлля  чарiвне ...
Лише  зозуля  кукувала -
нам  роки  лiчила  життя,
а  ми,  дурнi,  не  зрозумляли,
про  те,  що  каже  нам  вона,
як i та  квiтка чарiвна... - ...було,  колись  булО ...  цвiло, як зiлля  чарiвне.

**************************************   ...бо росте вона у дикiй гущi лiсовiй i ховається вiд зору людського, можливо - злого...  Зрідка в урочищі зустрічається лісова орхідея — коручка чемерникоподібна. Отож, я завжди у дитинствi шукала в Софiївському парку ту таємничу квiтку, й дуже радiла, як знаходила її...