А крила ма-Лина Костенко

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір*я,
А з правди, чесноти і довір*я.
У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.
У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.
У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має
=======================

а и правда
Земле нет
облака будут  всегда
есть тогда поля
есть тогда и воля
в этом наверное птица правда
а человек что же человек тогда
на земле живет
но не летает
а крыльев нет  а крыльев нет
Они, те крылья, не из пуха-пор * я,
А от истины, добродетели и доверь * я.
У кого - с верности в любви.
У кого - из вечного стремления.
У кого - с искренности к работы.
У кого - с щедрости на заботы.
У кого - из песни, или надежды,
Или поэзии, или мечты.
Человек якобы не летает ...
Крылья нет. Крылья нет!