Лiкуюся узварами. День 14-й

   Отже, продовжую лікуватися узварами з базиліку та шавлії. Не сказати, що п'ю багато, але п'ю майже кожен день... Чесно кажучи, значно частіше п'ю звичайнісінький чай. Чорний. А узвари... Ну, не звик я до них, мабуть. Тому не тягне пити багато: трохи смердить він мені. Через те п'ю звичайнісінький чай, аби пити принаймні щось.

   Тиск міряю. Нічогісінько він не зрушується: так само коливається між 90/65 та 110/75. Ну, і слава Богові. Хай так і лишається.

   Але самопочуття в мене покращилося: вже не почуваюся настільки слабким, як раніше. І спати став значно менше: наскільки я помітив, то сплю зараз 5-6 годин на добу. Тобто, тільки уночі, а вдень уже ні. Це мені подобається.

   Цілісінький день проходить за роботою в інтернеті. Час летить швидко, і коли настає пізній вечір, я раптом усвідомлюю, що вже пора спати, - то приходить почуття легкого здивування: "О, невже пора спати?..."

   На душі спокій. Я задоволений життям. Чекаю на краще...

   Грає радіо. Там співає "Дзідзьо" у цю хвилину: "Люблю тебе, моя кохана". Посміхнувся: ідеальна пісня для того, аби працювати у інтернеті, роблячи під неї якусь монотонну роботу.

   В горнятку закінчився узвар, треба зробити нову порцію.

30.06.2017, 19:28
Братіслав Лібертус Свідок


П.С.: Сьогодні відчув бажання підстригтися: познімати коси ззаду та по боках. Мабуть, прямо зараз цим і займуся. Люстро тільки попрошу у дівчат.


ППС: Підстригся. Почуваюся як нова копійка. Дівчата у захваті, що я зміг зробити це сам, і причому файно. 21:21


ПС3: Знайшов цю пісню на Ютубі, зветься "108": https://youtu.be/gajKZUL4yek?list=RDXPfiy1xPUzs