Дана. 11. Найкраще сонечко

   "Ти у мене - найкраща!" - це той самий випадок, коли, повернувшись з чиїхось обіймів, хочеться сказати найперше. Коли усвідомлюєш особливо гостро, у порівняннях з кимось іншим...

   Ми майже тиждень не зідзвонювалися: спершу Даночку перевели у іншу лікарню, потім вона перестала дзвонити, я чекав, чекав... І сьогодні дочекався, нарешті: саме в той час, коли у мене було побачення з Женею, подзвонила Даночка, моє сонечко. Виявилося, що в неї закінчилися гроші на рахунку, тому вона не могла подзвонити. Сказала. що завтра прийде до мене.

   Розказувала новини, плакала у трубку, розказувала, як скучила за мною. Я теж скучав, але подзвонити теж не міг, бо і в мене на рахунку пусто. Втім, знаючт Даночку, я вже передчував, що в неї сталася якась халепа, бо коли в неї проблеми, або заклопотана сильно, то тоді вона не дзвонить... Якщо не дзвонить - значить, щось трапилося...

   От і сьогодні: плакала у трубку так, ніби хотіла виплакатися за цілий тиждень, що ми не спілкувалися. Я заспокоював, обіймав словами і голосом, колисав мою маленьку крихітку... Колисав доти, доки не почала заспокоюватися та посміхатися. Кілька разів сказав їй у трубку: "Я ж кажу, що нам з тобою треба жити разом, під одним дахом!..."

   Прощалися - вона вже посміхалася. Моє сонечко. Моє дороге сонечко... Ти у мене найкраща. Я так дякую долі, що ти у мене є... Хоч ми поки що не під одним дахом живемо, але я сподіваюся на це. Я сподіваюся. Бо ми потрібні одне одному.

17:40, 02.07.2017
Кар'яле Лібертус Свідок