Я втечу з Шоушенка

   Віра, яка зрушує гори.

   Дякую Богові, що на світі є Надія Савченко. Яка про мене поки що не знає. Бо вона мене надихає. Колись я надихатиму її.

   На її сторінці у Фейсбуці вказано один-єдиний улюблений фільм: "Втеча з Шоушенка". Сьогодні вночі я почав його переглядати, потім поставив на паузу, ліг спати, вранці рано прокинувся, і щойно його додивився. Щойно.

   І я зрозумів, що роблю усе правильно. І колись я таки втечу зі свого Шоушенка. Головне - мати такий характер, як у Енді Дюфрейна. Я його маю. І мати таку ж тиху наполегливість, як у нього. Я це теж маю. І копати потроху тунель. Що я і роблю.

   Ним рухала надія. Мною теж рухає тільки вона.

   А ще - віра, що Бог на моєму боці. Що вбереже. І дасть усе, шо я схочу. Бо Він мені пообіцяв. Він пообіцяв мені у ту літню ніч 2007-го року, під черешнею. Він пообіцяв, що у мене усе буде, що схочу. Усе. І усі, кого схочу. І любові, скільки схочу. І я проживу довге-довге життя... Дуже довге.

   У мене буде Карелія, і буде свій гелікоптер. Я літатиму над нею часто, і дивитимуся зверху, яка вона красива. Моя. Бо я буду її королем.

   У мене у голові стільки планів. Зараз, зогляду на обставини, вони здаються нездійсненними, а комусь навіть смішними. Хай сміються. Я у відповідь тільки всміхнуся тихо, як це вмів робити Енді Дюфрейн. І тихо копатиму далі. Терпляче чекаючи на свій зірковий час.

   А він прийде. І мені у цьому допоможе Надія. Бо Янгол мій так мені пообіцяв. Під черешнею.

   І ще Він сказав у 2005-му: "Я поставлю тебе над народами". І я тепер знаю, над якими саме... І навіть більше.

   Ось тому я пишу цю книжку.

09:05, 10.07.2017
Братіслав Лібертус Свідок


Рецензии