Дана. 13. Щоби було, з ким сваритися...

   Відтепер, коли я Дану знаю значно ближе, я розумію, що нічого у мене з нею не вийде... І що сон той ("Гусь" http://www.proza.ru/2017/07/15/155) - дійсно був пророчим.

   Ми кілька разів заводили розмову про те, щоби разом жити. Але переважно обговорювалася тема: як саме цього досягти. І лише пару разів обговорювали тему: навіщо нам це потрібно.

   Першого разу, коли я спитав, вона засміялася: "Щоби було, з ким сваритися!"... Я дивився, як вона весело сміється. Мені разом з нею сміятися не захотілося, і я промовчав, узявши собі таку відповідь на замітку. Можливо, вона пожартувала, чи настрій був такий... Тому трохи пізніше, улучивши хвилину, коли вона була серйозна, я знову задав це питання. І вона знову відповіла те саме... І знову засміялася. По деякому часі я знову задав те саме питання... І знову отримав ту саму відповідь.

   Між тим поговорили на тему, якими вона бачить стосунки, і яким бачить їх розвиток: тобто, хто за ким мусить бігати, хто кого мусить добиватися...

   Виявилося, що вона намірена, як і раніше, сваритися через дрібниці, викидаючи одежу через вікно...

   Спитав, чим вона сама намірена займатися у майбутньому. Виявилося - нічим.

   М-та-ак... Тепер мені усе зрозуміло... Виходить, що це був зовсім не жарт, коли вона казала, що намірена байдикувати та сваритися з нудьги. Вибачте, але у мене уже була одна точно така: Катюша. Точно так само: в домі - ані за холодну воду, і кожен день - вияснення взаємовідносин починаючи з питання: "А ти мене любиш?"... Ні, дякую. Вдруге не хочеться.

   З Даною добре, поки ми незалежні одне від одного, поки не живемо разом. Але якщо житимем разом, то сценарій мені уже зрозумілий: то вже буде зовсім інша Дана.

   Так ми тихенько поставили крапку у наших стосунках. Будемо лише друзями... Точніше - добрими знайомими. Про те, щоби жити з Даною разом - я більше не заїкатимуся...

16:25, 19.07.2017
Кар'яле Лібертус