Дана. 14. Може, все-таки, жартувала?

   Так приємно Даночку обіймати, цілувати усюди, пестити... І так добре говорити з нею, ділитися думками... І так добре насолоджуватися її довірою.

   Мабуть, я вже знаю про неї усе. Навіть епікризи читав, і знаю усі її хвороби, синдроми, тощо. Маю уявлення, що то: як окремо, так і загалом. І нічого з того мене не лякає, не відштовхує від неї, не викликає остраху. А навпаки, мені хочеться ще більше пригортати її до себе, та цілувати... З нею я відпочиваю душею. Насолоджуюся її обіймами. І так мені добре... І дуже подобається, коли вона називає мене "котик", "персик", "сонечко", і пригортається до мене...

   Вона мабуть таки пожартувала, про хобі сваритися. І напевне мала зовсім інше на увазі... Мала на увазі те, що сварки провокував її колишній, і усе звертав на неї: що це вона винувата. Так само, як він казав, що це вона його била, в той час, коли вона була уся в синяках і зі струсом мозку, коли приходила поліція, а на ньому ні синячка ні шкарябинки. Про яке "хобі сваритися" може йти мова?... Це просто жарт. Сумний жарт-перевертень.

26.07.2017, 10:21
Кар'яле Лібертус Свідок