Тринадцять мiсяцiв проти трьох

"Віра, що зрушує гори".

* * *

   Довіра людям обходиться коштами. Багато хто боїться довіряти, а я не боюся. Довірився Ромі - і втратив 40 тис.руб; довірився Каті - і втратив пенсію за півроку... Вже 13 місяців вона займається моїми справами. А між тим, у нас навіть не підписана угода про те, що вона представляє мої інтереси. Теоретично, вона мала повну змогу за цей час набрати на моє ім'я кредитів, а я і не в курсі. Хто зна, може моя пенсія за ці півроку пішла на їх погашення?... За такі гроші можна вільно купити собі новенький ноутбук.

   Я не звинувачую; я не кажу, що так і було, і що в мене є підстави так думати. Але. Я пам'ятаю добре, що Козлова зробила мені повний пакет документів уже у квітні, - зайнявшись ними у січні... Тобто, їй вистачило 3 місяці. А Катя вже 13 місяців займається... І досі майже нічого не зроблено. Тільки паспорт поновлено, незрозуміло навіщо. Навіщо було робити мені новий паспорт, якщо він у мене і так був нормальний?... Не пошарпаний, не замазюканий, не прострочений... Нормальний паспорт був. Ото робити немає що. Але нехай. Мені до сраки, який паспорт: чи новий, чи минулий... Просто факт є факт: Козлова зробила мені повний пакет за 3 місяці, а Катя вже 13 місяців тягне. І навіть посвідчення не зробила.

   Коли бачилися востаннє (у п'ятницю), вона сказала, що вже хоче скоріше завершити мої справи, та оформити мене у інтернат. Чудово. Скоро я буду вдома, нарешті. І зможу дозволити собі роскіш зайнятися своїм мильним бізнесом.

   Сьогодні цілий день роздивлявся тару, ціни, тощо... Зробив для себе висновок, що мені буде зручніше продавати рідке мило, а не варити тверде. З рідким менше мороки: закалапуцяв компоненти, розлив по баночкам, і готово. А з твердим треба поморочитися... Звісно, то творча робота, і цікава. Але маркітна. Особливо, якщо хочеш щось пофантазувати: наприклад, спершу в одній маленькій формі зробити  фігурку, потім покрити її малюнком, і помістити у іншу форму, та залити прозорим милом... І ще зверху чимось прикрасити. Коротше кажучи, з твердим милом можна мати стільки ж мороки, скільки і з тортом в кулінарії (наприклад, якщо робити желейний торт, поміщаючи всередину нього фігурки іншого кольору), - тільки тут робота у мініатюрному форматі, а це означає, що робота ще тендітніша, аніж у кулінара. Але мене це не лякає. Звісно, хотілося би спробувати себе у цій творчості. Але я зважую на обставини, та на своє здоров'я: у мене не вистачить сил вручну терти те мило, і не вистачить сил стільки часу тримати пензлик, щоби зробити акуратний малюнок на фігурці. До того ж, для таких робіт треба мати добрий зір, а він в мене підсів. Поки що. Може, вдасться поновити... Я на це сподіваюся.

   І до того ж, я все одно переважно користуюся саме рідким милом, та гелем для душу. Вже відвик від тведого, мені рідке зручніше. Не пам'ятаю уже, коли я востаннє мився твердим. Мабуть, вже років десять, або більше... Звісно, хотілося би спробувати, для цікавості. Просто звичайне туалетне мило я зазвичай гидую купувати, воно мені смердить, і ефект на шкіру неприємний: зазвичай сушить шкіру. А мило ручної роботи у магазинах не продається. Тому так і виходить, що вже довгий час користуюся рідким... Я майже завжди ним задоволений. Та й запахи у них приємні, і дуже багата палітра. Наприклад, нещодавно відкрив для себе нові цікаві аромати: гранатовий, грейпфрутовий, та масло жожоба. Хочу обов'язково повторити ці аромати ще раз, і тримати їх під рукою частіше. Привернув увагу також опис дії аромату гінкго білоба: теж хочу купити, і взнати, що воно таке насправді: пишуть, що масло гінкго білоба допомагає для відновлення зору.... І ще привернуло увагу мило на основі козячого молока: не пробував, але ж я знаю, що таке козяче молоко... Тому і хочу купити його теж. В принципі, мріями про це і тішуся: про те, як валятимуся у ванні по 40 хвилин, та насолоджуватимуся ароматами та дією масел... Сподіваюся, що там, де я буду, буде і ванна, а не тільки душ... Втім, купити собі гелей та мил це мені не завадить. Хіба що тільки у солях та пінках муситиму собі відмовити. То буде жаль, але не смертельно: я вже вичитав, що можна так само у домашніх умовах робити креми для тіла, і додавати морську сіль туди.

   Але, коли отримаю першу пенсію, то у першу чергу почищу кулер ноутбука від пилу, та віндовс від сміття: бо за три чи чотири роки, що в мене цей ноутбук, я не чистив його ні разу... Вже шумить та підвисає. Пора почистити. Я вже прицінився, в якій фірмі викликати майстра. Заодно куплю нові навушники, бо ті що були, вже накрилися зовсім, - довелося викинути.

   Потім куплю абрикосові кісточки. А потім усе інше, на що вистачить грошей. Але переважно вітаміни першої необхідності: вітамін Д, та інші. І тільки потім вже мило...

   Терпляче чекаю свого часу... Катя сказала, що намірена найближчим часом завершити мої справи.

20.08.2017, 23:10
Лібертус Свідок