2610 - Пригнiченiсть як подiя 2. Простирадло

   Прибігла щойно старша медсестра разом з Барановською. Визвірилися на мене: "Що сталося?"

   Я спершу не зрозумів, що за крик. Потім стало зрозуміло: мене вчора викупали, а простирадло два місяці як не міняне. Мої сусіди по палаті попросили чисте простирадло для мене, але санітарки сказали, що треба чекати старшу сестру. І ось, вона прибігли, удвох з завідуючою. Підняли крик на мене: "Треба бути людиною! Треба і про інших хоч трохи думати!"... Я слухаю, і не можу зрозуміти: що цього разу не так? В чому проблеми? Чим я знову дихати їм не даю?... Виявилося: вимагаю чисте простирадло. Чудово.

   Так мені його і не поміняли. І сказали, що міняти не будуть. Викричалися, висралися, і побігли. Сказали, що мушу мати своэ. А якщо не маю грошей, щоби купити новий комплект - то хай мені "Деполь" допомагає.

   Два місяці не міняли мені простирадло, і ще й мене звинуватили у тому, що я смію хотіти лежати на чистому. І я ж винний у тому, що у них немає чистої білизни, у них немає грошей прати, що мені пенсію не платять, і тому в мене грошей нема, аби купити новий комплект. Чудово просто. Просто чудово. А матиму гроші і куплю два комплекти (щоби було на зміну) - вони замкнуть один у шафі: коло себе зберігати не дозволять. І хрін мені його видадуть, аби поміняти на чисте. І прати його не будуть, бо в них грошей нема на прання. Мені доведеться цілу купу комплектів купити, і потім у шафі зберігати роками цілу купу брудної білизни, - до тих пір, поки цвіль не заведеться на ній, щоби потім викинути усе разом затхле. Просто чудово. Я винний. Ну звісно, хто ж іще. Невістка завжди у всьому винна.

   Я подумав: що, мені знову в МОЗ скаржитися?... Та скільки ж можна. Це уже просто анекдот. На кожну дрібничку доводиться скаржитися. Та вже заїбло. А потім махнув рукою: "Я сплю. У мене піст сну. Хай Бог оцей бедлам розрулює, мені обридло боротися з вітряками."

   Все, я сплю. Буду уперто спати. У мене піст "Uni". Час відпочинку. Все інше - не моя проблема. Я просто сплю. І мені начхати. Я сплю.

08:33, 26.10.2017
Братіс Лібертус Свідок


П.С.: 08:59. Прийшла санітарка (Завада, між іншим), з чистим комплектом, і спокійно мені поміняла постільне. Знайшовся у них нарешті і чистий комплект, і все знайшлося. Питається: якого дідька ото було вийобуватися, кричати на мене та зривати на мені своє зло, і нести маячню? От для чого, я оце зрозуміти не можу. А мені - лишній стрес: терпіти оці знущання, та їхні безглузді крики. Цікаво: коли мені наступного разу поміняють білизну? Через тиждень? Ага, чекай. Вони ж мене з'їдять заживо. Знов через два місяці? Чи через півроку? І знову кричатимуть на мене, що я не людина, що я знущаюся над ними. Бедлам.


ППС: 09:16. Тату, скажи, коли це нарешті закінчиться? Коли нарешті я зможу спокійно розправити плечі, а не тримати їх у напрузі в очікуванні несподіваного удару, безглуздої жорстокості?... Коли?... Я втомився. Постійно доводиться або захищатися, або терпіти. А коли я насолоджуватися буду? Нормальним людським ставленням до мене.