***
У реалістів немає бога, в якого треба вірити. Чи віриш ти в кохання?
В те, що воно всемогутнє?
В те, що просто зараз я чую твій поклик?
В те, що кожен день без тебе тягнеться неначе Вічність...
Просто відчуй...
Моє волосся тонке і м'яке, як павутиння.
Мої очі кольору темного шоколаду.
Мій голос тихий, сповнений тепла. Буває, що й гучний, сильний. Але для тебе оксамитовий, наче літня ніч...
Залишилося так мало...
Я знаю, що цей час буде повзти невиправдано довго для нас обох.
Я вірю, що там, куди я вирушаю, не порожнеча...
Свидетельство о публикации №218012800252