Коли цв туть яблун

Андрій чекав, коли зацвітуть яблуні.
«Як це гарно, - думав він, - коли навкруги все біле від краси: думки, дерево, квіти, плаття. Марія не буде проти стати моєю дружиною. Дарма, що ми мало знайомі, зате ми любимо один одного і серцю не накажеш».
Кохана дівчина не відчувала його почуттів та й не знала про намір Андрія зробити їй запрошення. Вона просто, вже звичним поглядом, любовалася ним.
Марії все підходило у нього: миленьке обличчя, ніжні руки, модна одежа, як він співає та грає на гітарі, обіймає та цілує її. У неї не було й на думці про інші якості, які не менш потрібно мати чоловіку, хозяїну та голові се'ї.
Андрій , крім об'єкту свого поклоніння, теж нічого не бачив. Але це булла настільки банальна справа, що звертати увагу на часто схожі стосунки коханців усіх часів і народов, губити задарма часу.
Та весна не поспішала приходити. Холодний вітер, зоряні заморозки та постійні дощі дратували мрії юнаків, бетежили їх серця.
- Ти мене любиш, Марію?
- Люблю.
- І я тебе люблю.
Ось і все. Більше нічого не треба. Зараз не треба. Мабуть, ніколи не треба, аби бути разом.
Навколо всі вмить стали якось не байдужі до їх стосунків: друзі та знайомі заздрять їм в очи, а поза них – дивуються й таємно чекають кінця чужого щастя. Рідні обох сторін ще не встигли  навіть познайомитись, коли вже треба сумісно готуватися до весілля, тим більш, що, нарешті, зацвіли яблуні…
Любі читачи!
Якщо у Вас є надія, що розум таки одержав верх понад почуттями, Ви знов помилилися. Бо чого ще треба для щастя, коли він кохає її, вона його?
З днем весілля, молодята!
Це свято називають весіллям тому, що ні в кого нема привіду сумувати, ніхто не хоче розуміти, що сталося на самій справі.
Гуляйте, люди! Співайте й пийте за здоров'я та щастя молодих!
Не треба звертати увагу на сльозі мати й батька, бо це сльозі радості. Радості й розуміння неминучості прощання з чистими почуттями. Вони знають про це, вони теж були такими, також відчували.
Дай Вам Боже, любі мої, бути винятком у більшості розчарованих шлюбом! Хай щастить хоча б Вам!
Однак, закінчено весілля, пройшов медовий місяць, і побачив Андрій, що яблуні  вже відцвіли…